Гіроборд, гіроскутер, моноцикл: промисловий дизайн та секрети популярності

Восени 2001 року американський винахідник Дін Кейман презентував своє творіння, а саме сигвей або гіроскутер. Це був двоколісний автомобіль, без керма та гальм. Хто б міг подумати, що через 15 років нащадки дивного електросамокату завоюють популярність у всьому світі! Успіх до гіроскутера прийшов не відразу: публіка сприйняла його в багнети. У 2010 році компанія-виробник сигвею зовсім виявилася на межі краху: її власник Джеймс Хесельден, катаючись на гіроскутері, впав у річку і загинув.

Допомога проекту надійшла з Китаю. Права на сигвей викупила компанія Xiaomi і бренд Ninebot, що належить їй. Нові власники вклали 80 мільйонів доларів у вдосконалення гіроскутера. В результаті перетворили його на зручний, безпечний та надійний транспорт. З того часу гіроскутер міцно увійшов до багатьох сфер нашого життя — від дитячих розваг до поїздок на роботу та служби в поліції.

Конструкція гіроскутера

На перший погляд, конструкція цього транспорту дуже проста: компактна платформа з двома колесами. Але головний секрет гіроскутера полягає усередині його корпусу, де розташована система автоматичної стабілізації. Вона оснащена гіроскопічними та рідинними датчиками, які реагують на найменші відхилення від рівноваги. У разі виявлення відхилення система дає сигнал електромоторам для прискорення або гальмування. Завдяки такій схемі керування рухом уперед і назад виконується простим нахилом тіла у потрібному напрямку.

У студії промислового дизайну КЛОНА можна замовити 3D-моделювання гіроскутера або іншого апарату.

Чим відрізняються гіроскутер, гіроборд та моноцикл

Серед користувачів як російськомовних, так і англомовних часто виникають суперечки про правильність назви цього транспорту. Справа в тому, що єдиного загальноприйнятого терміна досі не вигадали. При цьому в побуті використовується безліч маркетингових назв, які призводять до ще більшої плутанини. Спробуємо внести ясність:

• Гіроскутер.. Відрізняється наявністю важеля керування поворотом. У старих моделях він був звичайною ручкою, за яку тримався їздок. Таким чином, регулювання руху вперед-назад відокремлено від регулювання поворотів вправо-вліво. Таким чином, регулювання руху вперед-назад відокремлено від регулювання поворотів вправо-вліво. Це забезпечує більш стабільний та безпечний рух на швидкості до 50 км/год. Також гіроскутер комплектується ємною батареєю, одного заряду якої вистачає на 50-60 км. Достатньо, щоб двічі перетнути Київ з одного кінця в інший. Такими характеристиками можуть похвалитися тільки громіздкі електровелосипеди. Головні недоліки гіроскутерів — ціна близько $2000 і вага в кілька десятків кілограмів.

• Гіроборд. Його можна назвати «урізаною» версією гіроскутера. Не дарма у багатьох джерелах він називається міні-сігвеєм. Гіроборд немає керма, тому для повороту користувач повинен нахилятися в потрібну сторону. Вага, швидкість і дальність поїздки в нього в 3-5 разів менше, ніж у гіроскутера. Гіроборд дуже компактний і заряджається не довше за смартфон (1,5-2 години). Крім того, його вартість помірна і не викликає шоку у звичайного міського жителя — окремі моделі продаються лише за $200-250. Все це сприяло шаленому зростанню популярності гіробордів по всій планеті, включаючи Україну.

• Моноцикл чи моноколесо. Цю техніку можна назвати справжньою знахідкою для любителів мінімалізму. Вона є колесом у корпусі з двома підніжками для користувача. Управління здійснюється аналогічно гіроборду. До переваг моноцикла відноситься швидке навчання катанню (30-40 хвилин) та збільшений запас ходу порівняно з гіробордом.

Читайте також: Створення 3D-моделі корпусу із пластику

Промисловий дизайн гіроскутерів

Перші моделі сигвеїв по дизайну нагадували пилососи без пилозбірника. Враження посилювала регульована труба рукоятки та нарочита «пластмасовість» корпусу та коліс. Стиль пізніших варіантів гіроскутерів наблизився до автомобільної та мотоциклетної техніки. Дизайнери почали більше уваги приділяти колесам: психологи вважають, що колеса відіграють вирішальну роль для зовнішнього вигляду транспортного засобу. Крім того, особливе значення надавалося ергономічності та безпеки гіробайків: для платформи застосовують спеціальні антиковзні матеріали. Вони допомагають ногам міцно стояти на апараті.

Корпуси почали виготовляти з удароміцного полістиролу методом штампування у прес-формах. Ця технологія має один суттєвий мінус: створену прес-форму легко скопіювати. В результаті компанії-виробники гіроскутерів не хочуть вкладати гроші в розробку нових незвичайних форм. Вони побоюються, що конкуренти одразу ж «скопіпастять» новинку, і всі інвестиції підуть прахом. Тому більшість гіробородів виглядають майже однаково, незалежно від бренду, хоча попит на незвичайні дизайнерські рішення дуже великий. Тому ті виробники, які все-таки наважуються випустити унікальний продукт, найчастіше опиняються у виграші.

Спектр послуг студії промислового дизайну KLONA включає в себе виготовлення прес-форм будь-якої складності.

Читайте також: Лиття пластмас

Як покращити дизайн гіроборду?

Все-таки любителі персоналізувати техніку знайшли вихід із цієї ситуації. Створити індивідуальний дизайн гіроборду допомагає забарвлення. Ось найбільш популярні варіанти:

• «Графіті». Є принтом, який містить стилізовані написи, назви улюблених музичних груп або імена супергероїв.
• «Черепа». Цей варіант зазвичай вибирають фанати музики у стилі Heavy Metal.
• «Вогонь» або «Блискавка». Такі малюнки є ефектним рішенням для тих, хто хоче привернути увагу до свого гіроскутера.
• «Камуфляж». Стиль «мілітарі» продовжує набирати популярності, тому не дивно, що дизайнери гіробордів взяли його на озброєння.
• «Квіти», «Краплі води», «Зірки». Подібні кольори близькі тим, хто любить природу.
• «Тварини». Візерунки із зображенням тигрів, зебр, левів зазвичай подобаються життєрадісним людям.

Крім забарвлення існує ще один спосіб зробити гіробайк впізнаваним. Йдеться про висвітлення. Багато моделей оснащені підсвічуванням. У деяких апаратів світлодіоди розміщені вздовж корпусу. Це надає гіроборду святкового вигляду та хорошої видимості на дорозі, але також призводить до швидкого «з’їдання» заряду батареї. Інші моделі мають лише практичні передні фари: вони допомагають помітити ями та інші дефекти дороги, які чекають скутериста у темну пору доби. Однією з останніх новинок стала поява коліс, що світяться. У вечірній час вони створюють фантастичну ілюзію, ніби гіроборд не їде, а буквально ширяє над землею.

Читайте також:Як промисловий дизайн впливає на продаж: 5 кейсів

Найнезвичайніші гіроскутери

Інженери та дизайнери не стоять на місці. Вони продовжують розробляти дедалі нові технічні рішення у сфері особистого електротранспорту. Нижче представлені найцікавіші та сміливіші з них:

• Walk Car. Міні-гіроборд із Японії. Зовнішньо його можна сплутати з ноутбуком на коліщатках.

• Carr E. Дітище автоконцерну Ford. В його дизайні вгадуються нотки Ford Mondeo попереднього покоління.

• Hoverboard. Цей апарат явно завдячує своїм створенням знаменитої трилогії «Назад у майбутнє».

• AIRWHEEL S6. Гіроскутер для сибаритів. Він укомплектований зручним сидінням у велосипедному стилі, яке складається за потреби.

• WindRover. Суворий гіроскутер із величезними «шипастими» колесами. На такому апараті можна впевнено їхати на риболовлю чи полювання.

• Моноліт. Ідея зробити найшвидше моноколесо у світі прийшла конструктору з Риги Максиму Максимову. Проект все ще перебуває на стадії розробки, але вже зараз досвідчені зразки розганяються до 90 км/год.

• Саморобки. Насамкінець варто згадати про DIY-комплекти, з яких ентузіасти самостійно збирають гіроборди. Говорити про продуманий дизайн у таких випадках просто нема рації.

Студія промислового дизайну KLONA готова розробити найкрутіший промдизайн гіроскутера. Нам під силу догодити будь-якій цільовій аудиторії — від підлітків, що бунтують, до хіпстерів.